Нут, Турецький горох
Нут посідає третє місце у світі за популярністю серед бобових культур після гороху та квасолі. Порівняно з іншими бобовими культурами, вміст білка в нуті не є надзвичайно високим, але він добре засвоюється організмом. За кількістю основних незамінних амінокислот — метіоніну та триптофану — нут перевершує інші бобові культури.
Нут містить до 30% білка, який за якістю наближається до яєчного, до 8% олії, 50–60% вуглеводів, 2–5% мінеральних речовин, а також багато вітамінів: А, В1, В2, В3, С, В6, РР. Завдяки високій поживній цінності нут можна використовувати замість м’яса, як це роблять багато людей під час посту. Такий раціон сприяє профілактиці захворювань серця та судин. Завдяки високому вмісту клітковини нут покращує травлення, благотворно впливає на роботу серця, а також допомагає регулювати рівень цукру в крові.
Турецький горох забезпечує організм енергією, яка використовується поступово, не спричиняючи різкого підвищення рівня цукру в крові. Діоскорид Педаній, один із відомих лікарів часів імператора Нерона, зазначав, що ніжні молоді зерна нуту позитивно впливають на роботу шлунка та рекомендував вживати їх як десерт. Гіппократ рекомендував нут як складову правильного харчування при шкірних захворюваннях.
Свідчення любові до нуту виявили вчені в Єгипті, де на одній із фресок фараон Ехнатон зображений із гілочкою хумусу в руці. Вважається, що ця рослина символізувала чоловічу силу єгипетського правителя.
У листі нуту виявлено щавлеву, лимонну та яблучну кислоти. Залежно від сорту вміст жиру в бобах коливається від 4,1 до 7,2%, за цим показником нут перевершує інші бобові культури, окрім сої.
