Киноа біла
Кіноа містить більше білка, ніж будь-які злакові культури, і приблизно таку ж кількість білка, як амарант і гречка. Кіноа також називають «другим материнським молоком», оскільки вона майже повністю засвоюється організмом.
Кіноа, або квіноа (мовою кечуа — kinwa), — псевдозернова культура, однорічна рослина родини амарантових, яка росте на схилах Анд у Південній Америці.
Кіноа має давнє походження і була одним із найважливіших продуктів харчування індіанців ще 3000 років тому. У цивілізації інків кіноа була однією з трьох основних харчових культур нарівні з кукурудзою та картоплею. Інки називали її «золотим зерном».
Рослина також відома під іншими назвами — «рисова лобода», «квіноа», «лобода кіноа».
Кіноа містить більше білка, ніж будь-які злакові культури, і приблизно таку ж кількість білка, як амарант і гречка. У середньому вміст білка становить 16,2% (для порівняння: у рисі — 7,5%, у пшоні — 9,9%, у пшениці — 11–14%, у кукурудзі — 3,5%). Деякі сорти кіноа містять до 20% білка.
На відміну від пшениці та рису, які містять невелику кількість лізину, білковий склад кіноа дуже збалансований і близький до складу білків молока. Вона містить до 20 видів амінокислот, тобто має повний набір необхідних амінокислот. Саме тому кіноа може частково компенсувати відсутність м’яса в раціоні вегетаріанців. Кіноа також називають «другим материнським молоком», оскільки вона майже повністю засвоюється організмом.
Кіноа також містить вуглеводи, жири (з високим вмістом лецитинової кислоти), клітковину, мінерали та вітаміни групи B.
Кіноа багата на фосфор (його втричі більше, ніж у рисі найвищої якості, і вона не поступається багатьом видам риби), залізо (вдвічі більше, ніж у пшениці), кальцій та цинк. У кіноа міститься більше рибофлавіну, альфа-токоферолу та каротину, ніж у пшениці, рисі чи ячмені.
Одна чашка готової кіноа є хорошим джерелом мінеральних речовин: магнію, цинку, міді та заліза. Також вона містить вітаміни B1, B2, C. Крім того, насіння кіноа містить фітинову кислоту, яка сприяє зниженню рівня холестерину та може запобігати розвитку деяких форм онкологічних захворювань.
Ця рослина не містить глютену, тому вона добре підходить для людей із целіакією. У наш час кіноа є однією з культур, які не піддавалися генетичній модифікації, оскільки вирощується у високогірних районах Південної Америки, де законодавчо заборонено генетичну модифікацію рослин.
У 100 г продукту міститься:
Енергетична цінність: 1577 кДж (377 ккал)
Харчова цінність:
білки — 16,0 г
жири — 5,6 г
вуглеводи — 55,5 г
цукри — 0,1 г
харчові волокна — 5,0 г
натрій — 0,003 г
тіамін (вітамін B1) — 0,40 мг
рибофлавін (вітамін B2) — 0,30 мг
фосфор — 457 мг
залізо — 10 мг
магній — 204 мг
калій — 1040 мг
цинк — 7,4 мг
мідь — 0,6 мг
Спосіб приготування
Під час приготування кіноа пам’ятайте про три правила:
Крупу необхідно добре промити, щоб уникнути гіркого присмаку.
Кіноа не потрібно переварювати, інакше вона стане надто м’якою та розвариться.
Готову кіноа потрібно добре перемішати, щоб уникнути злипання.
За смаком кіноа нагадує нешліфований рис. Із її борошна випікають хліб та виготовляють макаронні вироби. Якщо змішати борошно кіноа з водою та цукром, можна отримати напій, який чудово втамовує спрагу.
Кіноа — базовий рецепт
1 склянку кіноа промити, залити холодною водою у співвідношенні 1 частина кіноа : 2 частини води. Поставити на плиту.
Довести до кипіння, додати 0,3–0,5 чайної ложки солі. Варити на найменшому вогні під кришкою 15–20 хвилин, поки вся вода не вбереться.
Перемішати. У готовому вигляді кіноа можна зберігати в холодильнику до 5–6 днів.
