Іван-чай ферментований

Іван-чай (наукова назва — кипрій вузьколистий) — багаторічна рослина родини кіпрейних, що сягає у висоту 1,5 м, із ланцетоподібним листям та зібраними у довгі верхівкові суцвіття лілово-червоними (рідше блідо-рожевими або білими) квітками. Має товсте повзуче кореневище з численними пагонами. Цвітіння іван-чаю триває із середини червня до середини серпня (у цей період іван-чай є також чудовим медоносом), а плоди кипрію вузьколистого дозрівають у серпні–вересні.

У лікувальних цілях найчастіше використовують листя та квітки іван-чаю, які збирають у період цвітіння рослини (рідше для лікарських потреб використовують стебла та кореневища кипрію). Технологія приготування іван-чаю включає збір рослинної сировини, подальше підв’ялювання, подрібнення, ферментацію та сушіння.

Смачний, ароматний і корисний напій із завареного сухого іван-чаю користувався великою популярністю на Русі ще з XII століття (його із задоволенням пили не лише малозабезпечені селяни, а й представники заможної російської знаті).

Склад

У біохімічному складі надземної частини іван-чаю містяться: вітамін С (цього антиоксиданту в кипрії у 3 рази більше, ніж в апельсинах, і у 6,5 раза більше, ніж у лимонах), каротиноїди (попередники вітаміну А), вітаміни групи B, слизові речовини (полісахариди), пектини, хлорофіл, дубильні речовини (до 20%), органічні кислоти, фітостероли (зокрема бета-ситостерин), тритерпеноїди, кумарини, флавоноїди (у тому числі кверцетин і кемпферол), невелику кількість алкалоїдів, а також деякі макро- і мікроелементи.

Особливо висока концентрація в листі та квітках іван-чаю заліза, міді та марганцю. Також у значній кількості містяться калій, натрій, кальцій, магній, бор, нікель і титан.

У кореневищах іван-чаю, багатих на крохмаль, полісахариди, легкозасвоювані білки та органічні кислоти, відсутні дубильні речовини, але міститься значна кількість солей фосфору, кальцію та кобальту.

Лікувально-профілактична дія

Напій на основі завареного іван-чаю, що має приємний смак і аромат, не лише чудово втамовує спрагу (як у гарячому, так і в холодному вигляді), а й має широкий спектр оздоровчої дії: тонізує, знімає втому, надає сил та бадьорості.

Варто зазначити, що, на відміну від чорного чаю або кави, які мають тонізуючу дію, напій з іван-чаю не містить шкідливих для здоров’я людини кофеїну, щавлевої кислоти та пуринових основ.

При регулярному вживанні відвари та настої іван-чаю, що зміцнюють імунітет і підвищують життєвий тонус:

• покращують склад крові (зокрема сприяють підвищенню рівня гемоглобіну). Регулярне вживання іван-чаю допомагає відновленню нормального кислотно-лужного балансу крові. Залізо, вітамін С, вітаміни групи B, мідь, марганець і нікель у складі іван-чаю покращують кровотворення;

• підвищують ефективність засвоєння корисних речовин із продуктів харчування, а також сприяють покращенню вуглеводного та ліпідного обміну;

• мають протизапальну та бактерицидну дію, підвищують ефективність профілактики та лікування інфекційно-запальних захворювань. За своїми протизапальними властивостями листя та квітки іван-чаю перевершують такі відомі природні антисептики, як кора верби, кора дуба та мучниця;

• благотворно впливають на функціональний стан передміхурової залози та інших органів чоловічої сечостатевої системи, сприяють підвищенню потенції та покращенню еректильної функції. Здавна іван-чай, багатий на бета-ситостерин, відомий у народній медицині як «чоловіча трава»;

• мають сечогінну дію та сприяють нормалізації артеріального тиску;

• знижують підвищену збудливість центральної нервової системи, допомагають усунути безсоння, головний біль та наслідки психоемоційного стресу. Іван-чай є природним снодійним, яке, на відміну від фармацевтичних препаратів, не викликає звикання та побічних ефектів;

• сприяють усуненню закрепів, мають обволікаючу, протизапальну та захисну дію на слизову оболонку шлунка і кишечника, сприяють швидшому загоєнню уражених запально-виразковими процесами слизових оболонок травного тракту, відновлюють оптимальний баланс кишкової мікрофлори;

• мають жовчогінну дію. Покращенню процесів утворення та виділення жовчі сприяють органічні кислоти, флавоноїди та магній, що містяться в іван-чаї;

• проявляють противірусну та протиалергічну активність;

• активізують процеси грануляції та епітелізації пошкоджених ділянок шкіри. Ранозагоювальні властивості мають дубильні речовини, каротиноїди та хлорофіл;

• мають помірну знеболювальну дію. Зменшенню больових відчуттів сприяють флавоноїди, слизові речовини, магній та алкалоїди, що містяться у листі та квітках іван-чаю;

• сприяють посиленню лактації та покращенню якості грудного молока;

• сприяють очищенню організму від токсинів і шлаків. «Очищувальні» властивості іван-чаю значною мірою зумовлені флавоноїдами та пектинами у складі його листя та квіток;

• покращують роботу ендокринної системи;

• мають антиоксидантну дію, знижують ризик розвитку онкологічних захворювань. У народній медицині іван-чай здавна відомий як протипухлинний засіб. Наукові дослідження виявили у кипрії вузьколистому високомолекулярну та малотоксичну сполуку ханерол, яка проявляє протипухлинну активність;

• сприяють покращенню стану шкіри та запобігають її передчасному старінню. У листі та квітках іван-чаю містяться речовини, що сприяють природному синтезу колагену, який надає шкірі еластичності та пружності (фітостероли, вітамін С, каротиноїди, мідь, флавоноїди, органічні кислоти).