Гібіскус (Каркаде, Суданська роза)
Застосування
Напій готують із висушених пелюсток, чашолистків і підчашій (розанчиків) рослини. Під час заварювання утворюється насичений червоний колір і приємний солодкувато-кислий смак.
Зазвичай недосвідчені споживачі готують каркаде так: заливають суху заварку окропом і настоюють близько 5 хвилин. Але це не зовсім правильно.
В Єгипті після описаної процедури напій доводять до кипіння й кип’ятять близько 2 хвилин (але не довше, інакше колір зміниться з червоного на брудно-сірий). Також важливо дотримуватися правильних пропорцій — 2 чайні ложки на склянку води.
При охолодженні гарячого напою або додаванні до нього льоду отримують холодний каркаде.
Існує також інший, більш тривалий спосіб приготування: залити пелюстки холодною кип’яченою водою та настоювати близько 8 годин.
Із квіток гібіскуса також виходить смачне варення та желе. Їх додають і до деяких східних солодощів.
Характеристика та походження
Напій з екстракту квіток гібіскуса сабдарифа (Hibiscus sabdariffa), відомий у нас як чай каркаде, є досить корисним для здоров’я.
Цю рослину називають по-різному: «напій фараонів», венеціанська мальва, суданська або китайська троянда, розела, кенаф, чай каркаде. Хоча до чайного куща вона не має жодного відношення.
Правильна ботанічна назва — гібіскус сабдарифа (Hibiscus sabdariffa) із родини Мальвових. Походить рослина з Індії, але зараз вирощується у більшості країн із тропічним кліматом.
Також її легко можна виростити в домашніх умовах із насіння, яке можна знайти у коробці або пакетику з чаєм.
В Єгипті каркаде вважається традиційним національним напоєм.
Найбільшими виробниками каркаде є переважно азійські країни: Індія, Шрі-Ланка, Китай, Таїланд, Ява, а також Єгипет, Судан і Мексика.
Медичне застосування
Автори давніх арабських медичних трактатів вважали цей червоний напій чи не панацеєю.
Корисні властивості каркаде значною мірою визначаються антоціанами — пігментами, які в кислому середовищі мають карміново-червоне забарвлення, а в лужному змінюють його на фіолетове або навіть синє.
Квітки цієї рослини містять антиоксиданти, які захищають організм від шкідливого впливу вільних радикалів, що пошкоджують клітини.
Завдяки антиоксидантам чай із гібіскуса може сприяти зниженню підвищеного артеріального тиску, а також зменшенню ризику інсульту, захворювань серця та нирок.
Головна цінність антоціанів полягає в їхній антиоксидантній активності — здатності захищати клітини від мутацій і злоякісного переродження.
Крім того, під впливом антоціанів зміцнюються стінки кровоносних судин і нормалізується їхня проникність, що має важливе значення для профілактики серцево-судинних захворювань і покращення стану шкіри.
Цю дію посилює високий вміст у каркаде лінолевої кислоти, яка перешкоджає утворенню холестеринових бляшок.
Напій не має значного впливу на артеріальний тиск, тобто є безпечним як для людей зі зниженим, так і з підвищеним тиском, на відміну від кави, чорного та зеленого чаю.
Завдяки сечогінній дії каркаде допомагає при набряках і проблемах із сечостатевою системою, особливо у чоловіків.
Настій із пелюсток гібіскуса багатий на вітаміни та органічні кислоти, які сприяють зміцненню імунітету та загальному оздоровленню організму. Тому його рекомендують при астенічних станах і запальних захворюваннях, особливо застудних.
Випитий натщесерце каркаде діє як протиглистовий засіб. Також він може замінити традиційний розсіл при похмільному синдромі.
Каркаде зменшує прояви печії, допомагає при хронічних закрепах, містить вітаміни та має спазмолітичну дію.
Протипоказання
Як і всі кислі напої, настій гібіскуса протипоказаний при гастриті з підвищеною кислотністю, виразковій хворобі шлунка та кишечника, жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобах.
