Ісландський мох (цетрарія)

Цетрарія ісландська, або ісландський мох (лат. Cetrária islándica) — вид лишайників, що росте в Європі, Азії, Африці та Австралії.

Цетрарія ісландська — типовий представник наземних лишайників соснових лісів, вересових пусток, боліт, тундри та лісотундри. Росте безпосередньо на ґрунті або на корі старих пеньків. Віддає перевагу піщаним незатіненим місцям, де іноді утворює майже суцільні зарості. Розвивається лише за умов чистого повітря.

В ісландському моху міститься близько 70% слизових речовин, органічні кислоти, які мають антибактеріальну дію на організм. Завдяки вмісту в рослині уснінату натрію його застосовують як засіб проти туберкульозної палички. Крім цього, рослина містить ферменти, йод, різноманітні вітаміни та ароматичні речовини. Ісландський мох має властивості, що сприяють зміцненню імунітету.

Слизові речовини, що містяться в цій рослині, знімають запалення слизових оболонок глотки, носа та ротової порожнини, шлунка і кишечника. Також ці слизи мають заспокійливі властивості. Ісландський мох застосовують при кашлі, а також для полоскань горла і рота при запаленнях мигдаликів.

Завдяки гірким речовинам рослини покращується травлення та підвищується апетит. Коклюш — ще одне захворювання, при якому використовують чайні суміші на основі ісландського моху.

Способи приготування

Водний настій (1 спосіб):
2 чайні ложки з гіркою залити склянкою холодної води, на повільному вогні довести до кипіння і одразу процідити. Приймати по 1 чашці тричі на день.

Водний настій (2 спосіб):
2 чайні ложки моху залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин. Пити по 1–2 столові ложки 5–6 разів на день до їди. Приймати 10 днів, зробити перерву 3–4 дні, потім повторити курс. Провести 3 курси (для лікування бронхолегеневих захворювань).

Слизовий відвар:
2 столові ложки з гіркою залити 1 літром холодної води, довести до кипіння і варити 40 хвилин — 1,5 години на слабкому вогні. Процідити гарячим. Відвар можна зберігати в холодильнику до 2 діб.

Спиртова настоянка:
40 г моху залити склянкою 60% спирту. Настоювати 7 днів. Приймати по 10–15 крапель.

Для очищення організму від токсинів і шкідливих речовин:
2 столові ложки моху залити склянкою яблучного оцту, настоювати 2 дні. У чверті склянки теплої кип’яченої води розвести 1 чайну ложку настою моху. Пити перед сном протягом 2 тижнів.

Для нормалізації обміну речовин та омолодження організму:
Приймати відвар ісландського моху по 1/3 склянки тричі на день після їди.

Рецепти при лікуванні деяких захворювань

При туберкульозі легень:
4 столові ложки моху залити 2 склянками холодної кип’яченої води. Довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 5 хвилин, процідити. Пити по 1/4 склянки 3 рази на день.

Кашель:
1 столову ложку моху залити склянкою молока. Варити в емальованому посуді із закритою кришкою на слабкому вогні протягом пів години. Випити теплим перед сном.

Профілактика авітамінозу:
Починаючи з 2 літрів у перший день, поступово зменшувати дозу до 1 склянки на день протягом 7–10 днів. Особливо рекомендується у березні–квітні, можна проводити 2–3 рази на рік.

Хронічний бронхіт, емфізема легень:
Суміш ісландського моху та мати-й-мачухи (у рівних пропорціях) полегшує відхаркування і зменшує напади кашлю. 2 чайні ложки з гіркою суміші залити склянкою холодної води, повільно довести до кипіння і одразу процідити. Пити 2–3 рази на день по 1 чашці.

Коклюш:
Суміш чебрецю та ісландського моху в рівних пропорціях. 1 столову ложку без гірки суміші залити склянкою окропу, настоювати 5 хвилин і процідити. Пити по 1 чашці 2–3 рази на день.

Втрата апетиту, хронічні розлади шлунково-кишкового тракту з діареєю:
Застосовується спиртова настоянка.

Виразка шлунка:
Взяти в рівних пропорціях ісландський мох, насіння льону та корінь алтеї. 1,5 столові ложки суміші залити 2 склянками окропу. Кип’ятити на слабкому вогні 7 хвилин, одразу процідити. Приймати 5 разів на день по 1/3 склянки за 30 хвилин до їди.

Вугрі, проблемна шкіра:
Пити по 3 чашки чаю на день протягом 2–6 місяців.

Гнійні рани, опіки, фурункули, виразки:
Робити примочки зі слизового відвару на уражені ділянки, промивати рани (пов’язку змінювати 3–4 рази на день). Порошок із сухого моху можна використовувати як присипку для ран.

Діарея:
Застосовують міцний відвар моху.

Для захисту від побічної дії препаратів, які застосовуються під час хіміотерапії в онкології.

Хімічний склад

Слизові речовини — 70%. Вуглеводи (головним чином ліхенін та ізоліхенін), білки, жири, вітаміни А, С, В1, В12, віск, солі хрому, цинку, марганцю, титану, бору, міді, молібдену, заліза.

Містить органічні кислоти (ліхестеринова, протоліхестеринова), йод, ферменти, уснінат натрію, який має бактерицидну дію щодо збудника туберкульозу.

Ліхестеринова та протоліхестеринова кислоти мають сильну антимікробну дію, ефективні проти стафілококів і стрептококів.

Ботанічний опис

Висота рослини — 4–12 см. Являє собою розгалужений кущик із розгалуженими листоподібними пластинками, схожими на оленячі роги. Окремі гілочки моху мають ширину від 5 до 10 см, зазвичай вони зігнуті.

Зовнішня сторона має колір від темно-зеленого до оливкового, нижня сторона — світло-зелена, світло-бура, часто з білими плямами.