Сочевиця червона
Сочевицю використовують для приготування супів, гарнірів, а також салатів і закусок. Особливою популярністю користується червона сочевиця в національній кухні Індії. Відома на весь світ індійська страва дал, або дхал, по суті являє собою суп-пюре, який готують із сочевиці, а також інших бобових, наприклад чорної квасолі, нуту або бобів маш.
Сочевиця належить до одних із найдавніших рослин: її насіння знаходять під час розкопок археологічних пам’яток, що належать до бронзової доби. У Стародавньому Єгипті сочевицю вирощували для внутрішнього споживання — з неї випікали хліб, а надлишки постачали до Греції та Риму.
Завдяки тому, що сочевичні боби мають високу поживну цінність, вони були основним продуктом харчування для бідних, замінюючи м’ясо, крупи та хліб. Корисні властивості сочевиці проявлялися і в її лікувальних властивостях, які успішно використовували римляни. На Русі сочевиця з’явилася у XIV столітті, але ненадовго. Другу хвилю популярності сочевиці принесло ХХ століття.
Про корисні властивості сочевиці добре обізнані жителі країн Сходу, Індії, Пакистану та Бангладешу, тому вона широко використовується цими народами для приготування смачних і поживних страв. Найвідомішими країнами, де вирощують сочевицю, є Канада та Австралія. Інші народи лише починають відкривати для себе цю рослину завдяки активній популяризації здорового способу життя та правильного харчування.
На вигляд сочевиця нагадує невелике плоске насіння. Розрізняють три основні види сочевиці — червону, коричневу та зелену. Коричневе насіння додають до тушкованого м’яса, запіканок і салатів, оскільки воно має горіховий аромат. Червону сочевицю полюбляють народи Азії. Вона є обов’язковим інгредієнтом індійської кухні, зокрема страви дал, а також використовується під час випікання вегетаріанського хліба та пиріжків.
Корисні властивості сочевиці
Сочевиця є джерелом вітамінів, амінокислот і білка, які легко засвоюються організмом людини. Причому в сухій зеленій сочевиці зберігається більша їх частина — майже 70 %, тому вона є одним із основних продуктів у раціоні вегетаріанців. Унікальна властивість цієї рослини — не накопичувати шкідливі токсичні речовини, що містяться в ґрунті, — робить її екологічно чистим продуктом.
Корисні властивості сочевиці особливо помітні при отруєнні токсинами: вона допомагає швидше вивести їх з організму. Сочевиця може успішно замінити м’ясо як за смаковими якостями, так і за вмістом корисних речовин. Під час термічної обробки корисні речовини значною мірою зберігаються. Із сочевиці виходять дуже смачні котлети та начинки для пирогів, а також кисіль, паштет і супи. Смачна сочевиця і в консервованому вигляді.
Сочевицю вважають корисною як профілактичний засіб проти утворення пухлин молочної залози завдяки вмісту ізофлавонів, які пригнічують їх розвиток. Медики також відзначають вплив цієї рослини на рівень цукру в крові, тому вона може бути корисною і для людей із цукровим діабетом.
Протипоказання до вживання сочевиці
Як і будь-яка рослина, сочевиця має низку протипоказань, які можуть завдати шкоди організму. Щоб звести можливий негативний вплив до мінімуму, важливо їх враховувати. Сочевиця, як і всі бобові, може спричиняти підвищене газоутворення, тому її не рекомендують людям, які страждають на різні захворювання шлунково-кишкового тракту, а також дисбактеріоз.
Сочевиця протипоказана людям із хронічними захворюваннями суглобів, зокрема подагрою, а також тим, хто має дискінезію жовчовивідних шляхів. Вона може сприяти утворенню каменів у жовчному міхурі та нирках, якщо робота певних внутрішніх систем організму порушена.
Сочевиця створює значне навантаження на шлунок і навіть для здорової людини може бути важкою для травлення їжею, тому перед приготуванням її рекомендують попередньо замочувати та добре розварювати.